розряджатися — 1 дієслово недоконаного виду позбавлятися заряду; позбавлятися напруженості розряджатися 2 дієслово недоконаного виду пишно одягатися розм … Орфографічний словник української мови
розрядитися — I див. розряджатися I. II див. розряджатися II … Український тлумачний словник
розряд — I у, ч. 1) У Московській державі 16 17 ст. – центральна урядова установа, яка відала служилими людьми, військовими справами та управлінням південних прикордонних областей. 2) Група осіб, ряд предметів або рід явищ, об єднаних однією чи кількома… … Український тлумачний словник
розряджання — я, с. Дія за знач. розряджати I і стан за знач. розряджатися I 1 3) … Український тлумачний словник
розрядження — я, с. Дія за знач. розрядити I, розряджати і стан за знач. розрядитися I, розряджатися 1 3) … Український тлумачний словник
розрядка — и, ж. 1) Дія за знач. розрядити I, розряджати і розрядитися I, розряджатися 1 3). 2) перен.Послаблення або зникнення напруженості чого небудь. 3) друк. Розбивка літер у слові для вирізнення його в тексті … Український тлумачний словник
саморозряджатися — а/ється, недок. 1) тех. Розряджатися внаслідок тривалого зберігання або ін. причин (про електричну батарейку тощо). 2) розм. Заспокоюватися, приходити до нормального психологічного стану … Український тлумачний словник
одягатися — 1) = одягтися, одягнутися (в що й без додатка покривати себе яким н. одягом), у[в]биратися, у[в]братися, у[в]дягатися, у[в]дягтися, у[в]дягнутися, одягати, рядитися; наряджатися, нарядитися (у гарне, святкове вбрання); виряджатися, вирядитися,… … Словник синонімів української мови
слабнути — 1) (утрачати силу, ставати слабшим), слабшати, слабішати, слабіти, безсиліти, підупадати, підупасти, переводитися, перевестися, здавати, здати, нидіти, никнути, видихатися, видихатися, кволіти, хиріти, поникати, поникнути, чучверіти Пор.… … Словник синонімів української мови
